Сурогатне материнство є одним із методів допоміжних репродуктивних технологій, при підтримці юридично правильно оформленої угоди на виношування дитини, коли генетичні батьки співпрацюють з клінікою допоміжних репродуктивних технологій, агентством сурогатних матерів та донорів ооцитів, гестаційною сурогатною мамою і донором яйцеклітини для створення ембріонів та імплантування їх в матку сурогатної матері, яка добровільно виношуватиме дитину або дітей до пологів для цих генетичних батьків, що стануть законними батьками дитини безпосередньо після народження.

Існує два основних типи сурогатного материнства:

1. Традиційне сурогатне материнство, в якому жінка, яка вагітніє, є як генетична, так і гестаційна мати дитини, тобто і виношує дитину, і має з нею генетичний зв’язок. Це трапляється, коли сурогатна погоджується на донацію своєї власної яйцеклітини і потім виношує ембріон, народжує дитину, та відмовляється від батьківських прав на дитину на користь генетичних батьків. Традиційне сурогатне материнство заборонено в Україні.

2. Гестаційне сурогатне материнство, в якому вагітна жінка не робить генетичного внеску в запліднення дитини; така жінка тільки виношує ембріон, зачатий генетичними батьками за допомогою запліднення in-vitro і перенесений в її матку. Жінка, яка завагітніла з використанням ембріонів, наданих парою або одним із партнерів та донором в безплідних парах, виношує ембріон, народжує дитину і далі відмовляється від батьківських прав на дитину на користь генетичних батьків в разі потреби. Гестаційне сурогатне материнство є законним в Україні.

В даний час є тенденція обмеження використання терміну «сурогатне материнство» тільки в сенсі гестаційного сурогатного материнства, так як у випадку традиційного сурогатного материнства майже кожна країна більше захищає інтереси сурогатної матері як генетичної законної матері дитини.

Сурогатна, або сурогатна мати, або гестаційний носій – є жінка, яка завагітніла ембріоном, зачатим іншими людьми, вона виношує дитину, генетично не пов’язану з нею, і відмовляється від батьківських прав на дитину, яку вона народила генетичним батькам.

Намірені батьки, або батьки замовники, або генетичні батьки – є пара чоловіка та жінки в шлюбі і безплідна, які мають намір народити дитину, генетично пов’язану з обома з них або, принаймні, з одним із них і донором, і тому забезпечує надання власного генетичного матеріалу для екстракорпорального запліднення і створення власних людських ембріонів, які перенесені в матку сурогатної за допомогою засобів та техніці допоміжних репродуктивних технологій.

В Україні легальне лише гестаційне сурогатне материнство.