Українське законодавство є одним з найбільш сприятливих в світі в зв’язку з реєстрацією народження дитини, народженої Сурогатною матір’ю. Основна перевага полягає в тому, що імена генетичних батьків з самого початку заносяться в свідоцтво про народження дитини. З боку генетичних батьків не потрібне отримання судового рішення яких дозвільних документів будь-яких спеціальних органів. Зокрема, немає необхідності в проходженні процедури усиновлення.
Згідно з «Правилами державної реєстрації актів цивільного стану» №52 / 5 від 18.10.2000г. в Україні реєстрація актів цивільного стану за заявами іноземців проводиться за українським законодавством. Це означає, що іноземець може звернутися за видачею свідоцтва про народження дитини або в Консульський відділ Посольства країни свого постійного місця проживання, або до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем народження дитини в Україні.
Процедура реєстрації народження дитини чітко регламентована в вищевказаних «Правилах державної реєстрації актів цивільного стану»: В разі народження дитини жінкою, якій було імплантовано зародок, зачатий подружжям, реєстрація народження проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на імплантацію.
Таким чином, реєстрація народження дитини провадиться за заявою самих генетичних батьків, і факт народження дитини Сурогатною матір’ю в даному випадку не грає ролі. Генетичним батькам необхідно тільки надати в орган реєстрації актів цивільного стану одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини Сурогатною матір’ю, засвідчене нотаріусом її письмова згода на запис подружжя батьками дитини, а також довідку про підтвердження генетичного зв’язку з новонародженою дитиною.
Свідоцтво про народження, яке видається Генетичним батькам, не містить абсолютно ніяких відомостей ні про Сурогатною матері, ні про програму сурогатного материнства. Дані про Сурогатною матері заносяться тільки в графу «Для відміток» при здійсненні самої актового запису про народження, яка зберігається в журналі записів актів громадянського стану відповідного органу загсу. Однак, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» інформація, яка міститься в актовому записі, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.
На практиці часто виникає питання, хто є батьками дитини, якщо в ході екстракорпорального запліднення і перенесення ембріонів використовувався генетичний матеріал тільки одного з генетичних батьків.
Згідно п. 5.1 «Інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України №771 від 22.12.2008г., Донорство гамет і імплантація ембріонів здійснюються за умови забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці. У зв’язку з цим донори гамет (яйцеклітин, сперми) не можуть придбати батьківські права і обов’язки по відношенню до майбутньої дитини.
П. 7.11 вищезазначеної Інструкції говорить про те, що реєстрація народження дитини, народженої за допомогою допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства, здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України, при наявності довідки про генетичний зв’язок батьків (матері або батька) з плодом.
Отже, ні донори гамет, ні Сурогатна мати не набувають батьківські права по відношенню до дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій з використанням генетичного матеріалу одного з Потенційних батьків. У таких випадках батьківські права цілком належать Потенційним батькам, які дали свою згоду на застосування допоміжних технологій, і які належним чином зареєстровані в органі загсу як батьки дитини.